Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
Алё, народ! Решил поделиться с вами своей историей, как я закупился альфа пвп и ушел с тупой работы. Это был пранк над всем миром, я вас предупредил. Но прежде чем начать,
добиваемся настроение и ужаляемся кислоткой, а то слишком серьезно все будет.
Так вот, мои друзья, я долго мечтал о свободной жизни, хотел осуществить свою шизу и стать своим хозяином. Работа на той фиговой конторе просто сводила меня с ума, каждый день я ходил туда как зомби, а говорить про зарплату вообще не стоит. Жизнь пролетала мимо меня, а я просто существовал. И вот однажды я проснулся и понял, что хватит! Время сделать шаг вперед и вырваться из этой жестянки. Нужно было найти закладки, которые приведут меня к переменам.
И я начал искать, копать и раскумариваться. Наконец, нашел надежного поставщика, который предложил мне альфа пвп. Услышав это, я просто взорвался от радости! Это был настоящий прец, который не только поможет мне получить кайф, но и позволит забыть о тупой работе. Я сразу задумался, каким образом я расскажу об этом своим друзьям, чтобы их зависть прыгала на всех углах.
И тут в голову мне пришел гениальный план. Я решил устроить пранк над своими коллегами, чтобы они узнали, как хорошо живется без этой работы. Я знал, что им будет жутко обидно, но я просто плюнул на это, ведь в итоге я выберусь из этого тупика, а они останутся в своих серых буднях.
Так что я заказал альфа пвп и принялся готовиться к шоу. Но прежде чем все началось, я решил устроить себе настоящую выходку, чтобы наглядно продемонстрировать свое освобождение от рабского статуса. Я решил пойти на работу в костюме клоуна и вместо привычного делового приветствия поприветствовать всех знакомым молодежным сленгом.
И вот настал день Х. Я пришел на работу в своем клоунском костюме, с видеокамерой в руках. Первая жертва - наш начальник. Я подошел к нему и сказал: "Привет, бро, как ты тут поживаешь? Я тут узнал, что это место просто раскумаривает, поэтому я решил взбодрить вас своим присутствием!" В его глазах отразилось недоумение и ужас, а его шиза начала приобретать смешные формы.
Таким образом, я продолжал свое шоу, обходя всех коллег и устраивая им настоящий разрыв шаблона. Те, кто понимал мой пранк, ахали и охали от восторга, а кто-то просто не знал, как на это реагировать. Но мне было все равно, я просто наслаждался моментом своей свободы.
И наконец, настал момент истины. Весь мой план заключался в том, чтобы прямо во время собрания объявить, что я уволился и больше не вернусь на эту ненавистную работу. Я поставил камеру на стол и начал свою речь: "Уважаемые коллеги, я хочу объявить, что сегодня мой последний день на этой проклятой... извините, прекрасной работе! Я ухожу и больше не вернусь!"
Начальство и сотрудники были в шоке, но я просто улыбнулся и ушел. Мне было все равно, что они обо мне подумают, ведь я теперь свободен. Я знал, что моя жизнь только начинается, и я больше не буду просыпаться по утрам с мыслью о той тупой работе.
Так что, друзья, если у вас есть шиза освободиться от своего рабского статуса, не бойтесь делать то, что вам нравится. Возьмите себя в руки, найдите свои закладки и пойдите к своей свободе. И помните, что всегда можно сделать пранк над миром, чтобы показать свое превосходство. А я теперь просто наслаждаюсь своей новой жизнью и ни о чем не жалею.
Так что, ребята, кто еще не раскумаривается от своей достойной жизни, присоединяйтесь ко мне, и мы вместе сделаем этот мир ярче и интереснее! Кто со мной?